Показ основних подій Тернопільщини. Місто Тернопіль та Тернопільська область. Міста та села. Клімат. Населення. Культура. Економіка.
Популярные сообщения
-
Село - центр сільради. До села приєднано х. Квіткове (колонія). Розташоване на берегах р. Руда, за 13 км від обласного центру і 4 км від н...
-
Міста, як люди, мають неповторнi обличчя i долi. Однi одразу, з часу заснування, як спалах, iншi впродовж столiть свого розвою утверджували...
-
Чи то по під лісом на Зарубинці і далі старим шляхом, обсадженим ясенами, чи (що не менш цікаво) навпростець по товтрових лісових стежках аж...
-
Через територію трьох областей — Львівської, Тернопільської та Хмельницької — пролягає товтровий кряж. На ньому, мов віхи на шляху, розташов...
-
Сучасні дослідження геологів і гідрологів дозволяють приблизно визначити вік Дністра. Формування долини і русла ріки пов'язане з відходо...
четвер, 2 грудня 2010 р.
Медобори - краса Поділля)
Через територію трьох областей — Львівської, Тернопільської та Хмельницької — пролягає товтровий кряж. На ньому, мов віхи на шляху, розташовані подільські села та міста: Збараж, Скалат, Сатанів, Смотрич, Нігин, Вербка, Княжпіль, Бакота. Попід відрогами товтрового пасма — оновлений Тернопіль — місто вузів і заводів; старовинний Кам'янець-Подільський — місто-музей та один з найбільших індустріальних і культурних центрів Хмельниччини. Подільські товтри — унікальна пам'ятка геологічного минулого, подібної якій немає у всій Європі. Бо тільки тут зносяться до неба вапнякові гори-стрімчаки, породжені і в глибинах прадавнього Сарматського моря. П'ятнадцять-двадцять мільйонів років тому поверхня сучасного Поділля була вкрита водами внутрішнього Сарматського моря. На ділянках суші, завдяки м'якому, теплому клімату, пишно розвивалася субтропічна рослинність. Багатою і різноманітною була фауна і флора морських глибин. Протягом сотень тисяч років у теплих мілководних товщах існували і відмирали гігантські колонії коралів, водорості, моховатки, молюски та безліч Іншій мирських організмів, їх рештки, разом з дрібними частинками гірських порід, поступово відкладалися, нашаровувалися вздовж узбережжя древнього моря, утворивши на протязі кількох сотень кілометрів величезний коралово-рифовий бар'єр. Коли внаслідок процесів Карпатського горотворення територія сучасного Поділля почала підніматися, море відступило на південний схід. А на його колишньому дні залишилася височіти довга гряда вапнякових гір, яку вчені називають тепер Подільськими товтрами. Пасмо Подільських товтр має різну ширину: від двох-трьох до п'ятнадцяти—двадцяти п'яти кілометрів. Воно простягнулося більш ніж на двісті п'ятдесят кілометрів від Верхньобузько-Стирської рівнини (Мале Полісся) на Львівщині до Молдавії. Середня висота головного товтрового валу триста-чотириста метрів над рівнем моря. На п'ятдесят-сімдесят метрів піднімається він над навколишньою місцевістю. Чимало вершин підноситься ще вище — на сто — сто п'ятдесят метрів від підніжжя. Грізно виглядають вони над глибокими каньйонами Дністрових приток: Збруча, Жванчика, Смотрича, Мукші, Тернави, Студениці, які перетинають товтри. До центрального товтрового кряжа з північного сходу та південного заходу примикають окремі бічні пасма, які найкраще вирізняються поблизу сіл Остап'є, Вікно, Маків, Нігин, Біла, Вербка, Гуменці. Вони незначні за протяжністю, виступають на поверхні, як щербаті гребені або пологі горби-могили і вапнякові скелі. Товтри складені з вапняків багатьох видів: моховаткових, серпулевих, літотамнієвих різного геологічного віку верхньотортонських та сарматських. Коли йтимете по Медоборах, не пошкодуйте часу на зупинки біля каменоломень. Розгляньте один-два уламки вапняку, і ви перенесетеся, як у фантастичній машині часу, в незапам'ятні епохи минулого, побачите те, що природа навічно викарбувала у камені,— одну з давніх сторінок життя планети. Ось цей уламок — весь із сплетених у тісний клубок гілочок коралів, якихось чудернацьких на перший погляд трубочок, паростків, стебелець. В іншому місці вапняк — мов спресована в компактному об'ємі колекція найрізноманітніших черепашок. А на третьому кар'єрі до рук потрапить зернистий, щільний вапняк — з вигляду як світло-сірий пісковик. Та не поспішайте з визначенням, придивіться уважніше. І помітите, що все це — маса найдрібніших черепашок, які не завжди вдасться розрізнити неозброєним оком. Візьміть лупу — і перед зором знову розгорнеться дивна картина з геологічної історії Землі. Лише кілька хвилин зупинки, лише побіжний погляд на те навколишнє, мимо якого проходимо щодня. Камінь-вапняк, видобутий у товтрах, на Поділлі можна зустріти повсюдно. Подільські товтри — один з небагатьох куточків рідного краю, де на відкритих сонцю, дощам і вітрам кам'янистих схилах збереглися відмираючі і рідкісні рослини, яких не зустріти більш ніде на Поділлі. Тут спостерігається ряд реліктів міжльодовикових та льодовикових епох (бруслина мала, хвощ великий, молочай багатоколірний, осока біла, осока низька, рутвиця). Особливо численний склад ендемічних рослин: шиверекія подільська, спірея польська, рокитник подільський, чебрець одягнений, рокитник Блоцького, чебрець подільський, льон бессарабський, липучка напівоперезана, цибуля круглонога. На збережених острівцях цілинного степу красуються ковила Іоанна, ковила волосиста і остиста, калерія сиза, костриця сиза. П'янить неповторним ароматом квітуче степове різнотрав'я: вероніка степова, сонцецвіт звичайний, конюшина Шиверика, юринея павутиниста. Справжнє море трав і квітів! На крутих схилах поміж скелями та чагарниками криється таємничий фенікс українських народних переказів — ясенець білий, цінна лікарська реліктова рослина. У теплі сонячні дні її листочки виділяють ефірну олію, що спалахує від вогню сірника. Рослина при цьому залишається неушкодженою, через що й назвали ЇЇ в народі «неопалимою купиною». Лише подекуди ясенець залишився тепер у Медоборах. Як цінна ботанічна пам'ятка природи, «неопалима купина» оголошена заповідною і, охороняється державою. Значна частина Медоборів вкрита грабово-дубовими лісами. В широколистих медоборських лісах часто побачиш березу, клен, липу, ясен, явір, берест, в'яз, ільм. Мальовничий і різновидний підлісок з терну, глоду, дерену, гордовини, калини, ліщини, шипшини, бруслини європейської. На узліссях багато черешень, яблунь, груш, які щедро родять. Розмаїтий трав'яний покрив: дзвоники, конвалії, вероніка, самосил гайовий, материнка, звіробій, стародуб, маруна. Серед них є рідкісні рослини: фітеума, венерині черевички, кадило мелісолисте і багато інших. Медобори — невичерпна скарбниця медоносних, плодоягідних і лікарських рослин, де в промислових кількостях можна заготовляти терен, плоди глоду, шипшини, дерену, а також цінну лікарську сировину — звіробій, материнку, гадючник шестипелюстковий, чебрець, алтею, горицвіт, самосил, вероніку. У лісах чимало малини, ожини, суниць, різних грибів. Тут багато співучих птахів, неважко побачити дятла, одуда, яструба. Водяться зайці, білки, лисиці, борсуки, козулі, вепри. Завезено оленів. У найбільших лісових дачах на Медоборах тепер створені мисливські заказники, ведеться сувора боротьба з браконьєрством. Кілька товтрових ділянок оголошені пам'ятниками природи і охороняються державою
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар